Хламідіоз у жінок: причини, симптоми і ускладнення

Хламідіоз – інфекційне захворювання сечостатевої системи, що вражає як жінок, так і чоловіків. Зараження хламідіями в більшості випадків відбувається під час статевого контакту. Інфекція хламідіоз зараз є однією з найбільш поширеніших хвороб, що передаються статевим шляхом. Найбільшою віковою групою, в якій найчастіше зустрічається хламідіоз, є молодь. Головними причинами широкого розповсюдження цієї інфекції є ранній початок сексуального життя, часта зміна статевих партнерів, відмова від використання презервативів і слабо виражені симптоми захворювання, що не дозволяє вчасно запідозрити наявність хвороби в організмі.

Як виникає хламідіоз

Джерелом урогенітального хламідіозу є бактерія Chlamydia trachomatis. Від інших патогенних мікроорганізмів її відрізняє можливість виборчого ураження слизової оболонки уретри і статевих придатків. У бактерії Chlamydia trachomatis своєрідний цикл розвитку: залежно від того, на якому етапі розмноження вона знаходиться, залежить і ймовірність зараження інфекцією.
Цикл розмноження збудника становить близько 14 днів і складається з двох етапів: збільшення інфекції в клітинах епітелію урогенітального тракту і вихід збудника з клітки. Інфекція може передаватися людині при статевому контакті, після чого бактерія розповсюджується по уретрі, заражаючи все нові клітини. Через це хламідіоз має «висхідний» характер, з часом поширюючись як по сечівнику, так і потрапляючи на придатки статевих органів. Все це викликає різні ускладнення, деякі з яких підвищують ризик безпліддя.

Симптоми урогенітального хламідіозу у жінок

Бактерія Chlamydia trachomatis досить підступна. Це полягає на підставі того, що приблизно в 70-80% випадків зараження інфекцією на ранніх етапах вона не має яких-небудь виразних симптомів. І найбільш часто безсимптомний перебіг хламідіозу зустрічається саме у жінок.

Дуже рідко спостерігаються симптоми свіжого зараження, протікають у вигляді уретриту. Це пояснюється тим, що уретрит, на відміну від більшості інших статевих інфекцій, не має яких-небудь особливих відрізняють ознак. Визначити хворобу по наявності виділень також важко, оскільки вони в більшості випадків відсутні – це пояснюється мінімальним ступенем запалення і анатомічними особливостями жіночого сечовивідного каналу.
Ознакою хламідіозу у жінок може вважатися невелике свербіння в уретрі. Іноді до нього додаються ще такі симптоми захворювання, як прискорене сечовипускання, легке почервоніння і набряклість губок уретри. Однак, навіть при наявності таких симптомів багато жінок не звертаються за допомогою до лікаря, вважаючи це лише легким відхиленням від норми. Більшість пацієнтів приходять до лікарів, коли захворювання набуває виражені або хворобливі симптоми. А це вже може свідчити про наявність ускладнень, що в майбутньому, навіть при повному лікуванні від хламідій, призводить до хронічного характеру захворювання.

Ускладнення урогенітального хламідіозу

Урогенітальний хламідіоз небезпечний подвійно: через високого ризику зараження свого статевого партнера (при незахищеному статевому акті така ймовірність становить 60-70%), і через можливість початку ускладнень (такий ризик є у 70-80% інфікованих). Якщо ускладнення все ж виникли, то у жінок вони розвиваються в нижньому відділі урогенітального тракту і в органах малого таза. Ускладнення можуть призвести до парауретріту, ендоцервіциту, барталініту, кольпіту, сальпінгіту і сальпінгоофориту. У випадку дуже важких ускладнень може виникнути перитоніт або перигепатит. Все це тягне за собою можливість безпліддя.

Хламідіоз супроводжується не тільки симптомами та ускладненнями, але і зниженням сексуального потягу, хворобливими відчуттями при статевому контакті і порушенням місячного циклу. Це може стати причиною появи стресу, неврозів, підвищеною стомлюваністю організму, посиленням пітливості.

Ще одним серйозним ускладненням урогенітального хламідіозу можна назвати синдром Рейтера. Це захворювання можна охарактеризувати як одночасне ураження відразу декількох сечостатевих органів (ендоцервіцит, уретрит, кольпіт), очей (кон’юктивіт) і суглобів. На тілі виникають висипання по типу псоріазу, може виникнути фарингіт в носоглотці і ураження прямої кишки (проктит). Наявність хламідіозу у вагітної жінки підвищує ризик зараження новонародженого при проходженні ним родових шляхів матері. Тому обстеження на хламідії обов’язкові для всіх вагітних жінок.